Я зустрічаю студентку 2 курсу диригентського факультету Настю. Вона привітно мене зустрічає та пропонує обрати місцем для інтерв'ю місцеву їдальню.

Зайшли ми у їдальню – буфет і обираємо столик, щоб зручно вмоститись і нікому не заважати. Їдальня середнього розміру, асортимент їжі тут невеликий. Розповідаю і про такі деталі, адже, може, хтось оцінює навчальний заклад за допомогою саме таких критеріїв.

Настя розповідає, що практично кожен, хто тут навчається, став студентом вже вдруге, адже спочатку було музичне училище. Студенти усіх спеціальностей, окрім вокалу, повинні спочатку завершити училище, а вже потім можна вступати до консерваторії.

«Коли я навчалась в училищі, то реально майже не спала, професійно розвивалась і технічно росла кожного дня на кожному занятті. Викладачі були шалено вимогливі , проте вони були для нас старшими друзями та завжди ішли назустріч. Чи це був спец (профільний предмет), чи сольфеджіо (нотна грамота), музична література чи щось інше, ми викладались на повну».

Порівнюючи попередній досвід навчання із концою, дівчина схиляється до того, що тут таки вчать не так інтенсивно. В консерваторії доволі розслаблена атмосфера, дещо пофігістична.

Також, як я дізналась, що музичні заклади «змагаються» якістю своїх колективів. Це хор, симфонічний, камерний оркестр тощо. Тож, тут, у вищому навчальному закладі вони слабші у якісному вимірі, аніж колективи училища (сьогодні вже коледжу).

Настя, заглибившись у спогади, розповідає, що нещодавно на одному із державних свят виступав хор їхньої консерваторії, через декілька днів вона була присутня на концерті хору музичного училища. І, як би це дивно не звучало, але хор вишу звучав значно простіше, адже виконував твір у терцію (коли мелодія у різних голосів одна і та ж, просто у різній тональності). А от хор музичного коледжу Львова, співав поліфонічний твір (багатоголосся).
Фото: із архіву Анастасії Щирби

Ми вирішили зробити невеличку ескурсію закладом. Я була вражена. На усіх поверхах, біля кожного вікна, у кожній шпаринці можна було віднайти, побачити та, звичайно ж, почути молодого музиканта, який усе глибше та глибше освоював свій інструмент: бандуру, гітару, скрипку, акордеон, баян, флейту, фагот…Єдине, що піаністів тут не було. Ну, не у кожного є синтезатор, а фортепіано тягнути із навіть найближчого кабінету таки важкувато.

Для того, аби перебувати тут протягом довгого часу, потрібно, або мати сталеві нерви, або відразу звикнути до того, що тобі потрібно буде прислухатись до того, що говорить людина, як іде поруч.

Так, приміщень для занять трохи не вистачає, але студенти не втрачають тяги до удосконалення, навіть, коли це удосконалення відбувається, до прикладу, біля вбиральні.
Фото автора

Студенти – музиканти дуже привітні, комунікабельні люди. Дехто з них, відверто, просто космос. І не усі так прискіпливо ставляться до умов, у яких навчаються. Просто більшість із них по – справжньому закохані у музику і їм байдуже, що приходиться пройти коло чималих випробувань.

Настя відмітила, що тут їй подобаються непрофільні предмети, такі як: грецька мова, іспанська мова та філософія. Із профільних вона багато часу та уваги приділяє римській мові (у вивчення цього предмету також входить освоєння римських нот, вони геть інші, аніж звичайні), літургіці, літургійним співам. Настю навчалась в училищі на диригентському відділі і тут обрала спеціальність диригента, тож урок фортепіано у неї теж вважається профільним. А на тиждень офіційно він триває лише 45 хвилин, а не офіційно – 5 – 10 хвилин.

Що стосується стипендії для державників, то вона, я б сказала, звичайна, - 821 гривня.

Заклад отримує величезну фінансову підтримку від студентів – іноземців. Це зазвичай китайці. Вони оплачують навчання у євро. А для українських студентів оплата за рік навчання становить в середньому 21 тисячу гривень.

Я питала Настю про обміни між навчальними закладами різних країн, адже, як на мене, це цікавить усіх майбутніх студентів. Із уже налагодженої програми – це програма обміну із студентами Польщі.

На запитання по справедливість оцінювання дівчина відповідає неоднозначно, проте зазначає, що при вступі зазвичай вищі бали ставлять хлопцям, адже на них великий попит у стінах конци (мається на увазі вступ на диригентський відділ).
Фото автора